Батькам на замітку

 

Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми.  

 А.Макаренко

Шляхи підвищення

педагогічних знань батьків

      Важлива умова ефективної навчально-виховної роботи — єдність школи і сім'ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури. 

     На думку В. Сухомлинського, школа повинна домогтися того, щоб батьки бачили в своїх дітях себе, розуміли суть розвитку дитини. А для цього їх треба озброювати знаннями важливих закономірностей педагогіки, вікової психології, фізіології.

     Організовуючи навчання батьків, враховують рівень їх підготовки до сприймання головних теоретичних положень методики виховання дітей у сім'ї та визначають рівень популярності викладання цього матеріалу.  Турбота школи про виховання дітей у сім'ї реалізується через педагогічну освіту батьків, залучення їх до виховної роботи з учнями у школі. Передусім педагоги мають можливість впливати на батьків через їхніх дітей, які навчаються в школі. А. Макаренко вважав, що це найдоступніший спосіб зв'язку школи і сім'ї. Його цінність не лише в тому, що він оперативний, а й у тому, що учень, який засвоїв певні вимоги вчителя, доводить ці вимоги до відома батьків, переконує в необхідності дотримуватися їх. Спеціальну виховну роботу проводять із сім'ями, які допускають відхилення у вихованні дітей.

     Роботу з педагогічно неспроможними сім'ями спрямовують передусім на підвищення їх психолого-педагогічного рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи педагогічного всеобучу, влаштовують консультації з окремих питань виховання дітей у сім'ї.

     Із сім'ями педагогічно пасивними працюють переважно індивідуально, домагаючись розуміння батьками хибності своєї поведінки, пробудження почуття відповідальності за виховання дітей, усвідомлення потреби перебудувати систему стосунків у сім'ї, своєї вини, помилок, бажання докорінно змінити сімейний уклад.

      У роботі з антипедагогічними сім'ями спираються на те, що вони також хочуть бачити власних дітей чесними, культурними, здоровими, щасливими.
                                                      
                                                      7 правил

                                           успішного батьківства

                                                Поради психолога
     Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся порадами.

Правило 1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Правило 2. Змінюйте ситуацію, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Правило 3. Висловлюйте свої бажання позитивно.Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо Ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:

Правило 4. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо Ви в принципі розумієте, що виконання Ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому Ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що Ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Правило 5. Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
     Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.

Правило 6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно пригнічуєте.

Правило 7. Прислуховуйтеся до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.

6 простих цитат, які змусять вас замислитися над методами виховання дітей.

https://life.pravda.com.ua/society/2019/02/7/235478/ 

                         Бережіть себе та близьких!

Заповіді Марії Монтессорі для батьків

       Всі ми родом з дитинства.

    У дитинстві закладаються основи всього: характеру , сприйняття світу , особистості в цілому. Марія Монтессорі сформулювала короткі заповіді - нагадування для батьків. Вони прості , але якщо вдуматися в кожну з них - це багатотомна мудрість в декількох словах. Якщо Ви будете хоча б раз на рік перечитувати цей список , то взаємини з дітьми можуть вийти на якісно новий рівень, а дитина виросте більш розвиненою і гармонійною особистістю.

1. Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
16. Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
17. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
18. Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
19. Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.

Про серйозне з посмішкою

Тест для батьків

    Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них. Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможе відповісти цей тест. Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх. 

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?

- систематично – 3;

- інколи – 1;

- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) – 0;

- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? – 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?

- у хвилини відвертості – так – 3;

- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих – 4;

- а навіщо мені її таємниці? – 1;

- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже – 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?

- стільки, скільки конче необхідно – 2;

- з ранку до ночі – 4;

- увесь вільний час – 3;

- я не маю часу для спеціального спілкування – 1.

4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?

- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо – 2;

- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) – 3;

- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться – 1;

- влаштую скандал виховательці (вчительці) – 4.

5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?

- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) – 1;

- намагаємося провести відпочинок разом – 3;

- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати – 2;

- куди дитина захоче, туди й поїде – 4.

6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?

- той, хто першим усвідомить свою провину – 3;

- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою – 1;

- певна річ, дитина, вона ж наймолодша – 2;

- завжди я, шкода ж дитини! – 4.

7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?

- так, стараюся виконати усі – 4;

- так, якщо маю кошти і час – 3;

- бажання – так, примхи – ні – 2;

- це діти мають виконувати бажання дорослих – 1.

8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?

- постійно – 2;

- не втручаюсь в життя дитини – 4;

- у разі необхідності – 3;

- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити – 1.

9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?

- тільки якщо нема іншого виходу – 3;

- так я і роблю – 2;

- ніколи в світі – 4;

- де захоче, там і житиме – 1.

10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?

- шкуру здеру! – 2;

- поговорю, поясню, чому так не можна робити – 3;

- то й нехай, «все найкраще – дітям!» – 4;

- в моєму домі гроші не валяються абиде – 1.

А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді. Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

Від 10 до 15 балів. Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: “Хочу пожити для себе!”, і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

Від 16 до 25 балів. Ви – тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі.

Від 26 до 34 балів. Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

Від 35 до 40 балів. Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися…

Вирази, які боляче травмують дитячі душі.

Уникайте їх!

Я тисячу раз тобі казав…

Невже тобі не зрозуміло, що…

Скільки разів треба повторювати…

Всі люди…, а ти…

Ну на кого ти схожа?..

Що ти до мене причепилась?..

Ти такий, як твій батько (мати)…

А ці вирази вживайте якомога частіше!

Ти в мене такий хороший!

Порадь мені, будь-ласка…

Ти мене завжди правильно розумієш…

Ти в мене молодець!

Як я тобі вдячна!

Які в тебе чудові друзі!

     Завжди пам’ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою моральних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до них та інших людей.


  Тест «Чи готові ви до підліткового віку дитини?»

1.   На ваш погляд, найбільша проблема перехідного віку полягає в тому, що дитина…

а) перестає прислуховуватися до думки батьків;

б) може потрапити в погану компанію;

в) починає усвідомлювати себе як самостійну особистість.

2.   Згадуючи своє дитинство, ви зазвичай розповідаєте дитині…

а) про те, що ви добре навчалися;

б) про схожі проблеми і шляхи їх вирішення;

в) про забавні випадки.

3.   Скільки часу в день ви проводите з дитиною, розмовляючи про її справи?

а) не більше години;

б) близько 2 годин;

в) більше 2 годин.

4.   Вчитель скаржиться на поведінку дитини, в той час як син чи донька стверджують, що винуватцем пригоди є їх однокласник. Ваші дії.

а) вилаєте дитину, адже вчитель не скаржитиметься безпідставно;

б) встанете на сторону доньки чи сина і будете звинувачувати однокласника;

в) вдома детально розпитаєте дитину і поясните їй, чому вчитель визнав його винуватим.

5.   Яких проблем підліткового віку ви боїтеся найбільше?

а) відчуження;

б) вживання алкоголю та наркотиків;

в) ранніх статевих контактів.

6.   У якому віці потрібно розмовляти з дитиною про секс?

а) з 12 років;

б) з 14 років;

в) коли дитина сама почне ставити питання.

7.   Підліток зізнався, що дівчина (хлопець), що йому подобається, не відповідає взаємністю. Що ви йому скажете?

а) запропонуєте трохи змінити зовнішність, поводити себе більш відкрито та доброзичливо;

б) заспокоїте, що в його житті ще буде багато інших дівчат (хлопців), набагато кращих;

в) спробуєте відволікти дитину від сумних думок та переживань.

8.   Дитина навідріз відмовляється відвідувати гурток, який раніше відвідувала з задоволенням. Ваші дії?

а) запропонуєте обрати інше заняття;

б) спробуєте переконати продовжити заняття, аби довести розпочату справу до кінця;

в) докорите йому лінощами та небажанням розвивати власні здібності.

9.   Підліток просить вас відпустити його з друзями в нічний клуб, на дискотеку. Ваша реакція.

а) придумаєте слушний привід, через який дитині доведеться відкласти зустріч з друзями;

б) поговорите з дитиною про небезпечні спокуси, які містять в собі нічні клуби, і забороните відвідувати подібні місця до 18 років;

в) відпустите за умови, що дитина буде «виходити на зв’язок» в домовлений час.

10. Підліток вважає себе непривабливим через вугрі. Як його можна заспокоїти?

а) звернути увагу на його виразні очі і красиву форму носа;

б) сказати, що це тимчасове явище, і у всіх підлітків бувають прищі;

в) зібрати інформацію про існуючі косметичні засоби боротьби з вуграми та пообіцяти придбати їх.

11.  Ви виявили, що від куртки підлітка тхне тютюном. Що ви зробите?

а) будете шукати цигарки в карманах його куртки;

б) суворо запитаєте, чи не почав він палити;

в) заведете мову про те, що багато підлітків палять, і як би мимохідь поцікавитеся чи немає таких серед його друзів та його особисте ставлення до паління.

12. Ви знайшли особистий щоденник, в якому ваша дитина описує свій статевий досвід…

а) зізнаєтесь, що читали щоденник, і викажете власне занепокоєння;

б) при нагоді заведете мову про контрацепцію;

в) заведете відверту розмову, аби розібратися в ситуації.

13.               Якщо вам не подобається хтось з друзів дитини, ви зазвичай…

а) просите менше спілкуватися з цим другом;

б) не дозволяєте запрошувати друга до вас додому;

в) відверто висловлюєте свою думку про нього.

14.    Що ви скажете дитині, якщо почуєте, що вона грубить бабусі?

а) «Як ти розмовляєш з бабусею?»;

б) «Що у вас трапилося?»;

в) «Будь ласка, не ображай бабусю!».

15. Дитина захопилася музичним колективом, творчість якого вам не подобається. Ви…

а) спробуєте зрозуміти, що саме привабило дитину в музиці улюбленого колективу;

б) запропонуєте послухати записи інших сучасних і класичних виконавців;

в) розкритикуєте тексти пісень та аранжування, аби дитина усвідомила свою помилку.

Ключ до тесту:

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
А	5	5	5	5	1	5	1	1	3	3	3	5	3	5	1
Б	3	1	3	3	3	3	5	5	5	5	5	3	5	1	3
В	1	3	1	1	5	1	3	3	1	1	1	1	1	3	5

Аналіз результатів тесту:

16-35 балів – готовність номер один. Ваша дитина не страждає від недостатньої уваги і знає, що батьки завжди будуть на його боці і в будь-який момент прийдуть на допомогу. Щоденна батьківська праця дає вам підставу для впевненості в тому, що все «вкладене» в дитину не дозволить йому скоїти непоправних помилок. Тим не менше не потрібно забувати принцип «Довіряй, але перевіряй!». Яким би самостійним не здавався підліток, все-таки він ще не зовсім дорослий. Контролювати місцеперебування, успішність та коло спілкування можна побічно і ненав’язливо, наприклад через спільних знайомих чи батьків друзів підлітка. Не треба заохочувати зайву фамільярність в спілкуванні і намагатися бути для дитини «своїм в дошку». Для гармонійного розвитку дитині потрібно відчувати міцні життєві принципи батьків, їх спокій та впевненість.

36-55 балів – у страху очі великі. Ви надзвичайно сприйнятливі до труднощів перехідного віку. Вас лякають газетні статті про підліткову злочинність, наркоманію та СНІД. Дикувата підліткова мода, сучасна музика, вживання жаргонів – все це викликає у вас внутрішній протест, який може змусити сина чи доньку «закритися». В ваших стосунках з дитиною не вистачає невимушеності. Якщо щоденно не давати можливості проявляти самостійність, як вона навчиться відповідальності? Гіперопіка та повчальні бесіди ніколи не виправдовують покладених на них надій. Краще просто час від часу розмовляти з дитиною про фільми, музику, про якість незначні події, поволі розпитуючи про друзів, поглядах на життя, і ненав’язливо висловлювати свою думку. Підліток обов’язково прийме це до відома.

56-75 балів – без диктатури. Вам необхідно переглянути свої стосунки з дитиною, щоб вберегти і її і себе від серйозних конфліктів. Основна проблема полягає в надлишковій вимогливості, небажанні приймати систему цінностей підлітка і миритися зі змінами в його характері. Жорсткий контроль, постійні заборони, відсутність особистого простору змушують дитину протестувати і відстоювати власну свободу, часто проявляючи грубість і навіть жорстокість. Не маючи можливості запрошувати друзів до себе додому, дитина весь свій вільний час проводить на вулиці або «висить на телефоні». В такій ситуації необхідно поміркувати, що ви можете запропонувати їй замість подібних розваг. Наприклад, можна записати дитину в туристичний клуб, якщо вона відчуває потяг до пригод, або в танцювальну студію, якщо вона цілими днями слухає реп.

Як допомогти дитині надолужити пропущені шкільні заняття 

       Подовжені канікули чи карантин у школах, пропуски через сезонні хвороби або ж скасовані заняття через погодні умови — реалії сьогодення. Як надолужувати пропущене? В одних школах об’єднують та узагальнюють теми, в інших — задають на самостійне опрацювання вдвічі більше, ніж зазвичай. Але чи багато дітей здатні на це та як батьки можуть їм допомогти?
Читати далі

 Пам’ятка батькам: правильний режим дня школяра

          Що таке правильний режим дня школяра і чому він є таким важливим для збереження здоров’я вашої дитини? Це питання цікавить не тільки батьків першокласників, а й усіх, хто хоче, щоб його дитина не тільки добре вчилася, але й виросла здоровою. На жаль, більшість дітей шкільного віку не є абсолютно здоровими, маючи вже в цьому віці одне або кілька захворювань — про це говорить статистика. Цей факт дуже непокоїть батьків. Здоров’я школяра залежить від багатьох факторів, в тому числі й від того, як організований його режим дня.

          Чому правильний режим дня є таким важливим для школяра?

Читати далі

 Як якісно проводити час із дітьми

      Якщо ви працюєте, імовірно, вам важко поєднувати роботу з домашніми клопотами й вихованням дітей. Вам може здаватися, що ні там, ні там ви не справляєтеся досить добре. Ваше життя минає у постійній метушні та спробах встигнути зібрати дитину в школу або встигнути на робочу нараду.
    Але ви не одні перебуваєте в тенетах такого шаленого ритму життя. Дослідження американських учених свідчать, що у мам, які працюють, на самих себе залишається в середньому 17 хвилин на день. Погляньмо реально: іноді мами не можуть собі дозволити й цього. Проте вони готові пожертвувати й цим часом, аби провести його з дітьми.
Як же мамам корисно провести з дітьми цей недовгий час? Розгляньмо сім порад.
Читати далі 

Завдяки дітям хочеться жити...

Мухаммед Алі

Дитина, яка терпить менше образ, виростає людиною, яка більше усвідомлює свою гідність.

М. Чернишевський

Дітей не відлякаєш суворістю, вони не переносять тільки брехні.

О. Толстой

Найкращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими.

О.Уальд

Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.

Василь Олександрович Сухомлинський

Батько, який намагається змінити свою дитину, не починаючи з себе, не просто марно втрачає час, але дуже жорстоко ризикує.

Володимир Леві

Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж бути дорослими. Дайте дитинству дозріти в дітях.

Жан-Жак Руссо

Дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли вона менше всього її заслуговує.

Ерма Бомбек

Три лиха є в людини: смерть, старість і погані діти. Від старості і смерті ніхто не може зачинити двері свого будинку, але від поганих дітей дім можуть уберегти самі діти. 

Сухомлинський В. А

Якщо люди говорять погане про твоїх дітей - це значить, вони говорять погане про тебе. 

В. Сухомлинський

У дітей своє особливе вміння бачити, думати і відчувати, і немає нічого дурнішого, ніж намагатися підмінити у них це вміння нашим. 

Жан-Жак Руссо

 

Раджу посилання:

Підліткові комплекси: як дитині полюбити свою зовнішність

http://dityinfo.com/vihovannya-ditini/pidlitkovi-kompleksi-yak-dopomogti-ditini-polyubiti-svoyu-zovnishnist.html

Безпека дітей в Інтернеті

Корисна інформація для ВПО

 

Відповідно до Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Починаючи з 2014 року Україна перебуває в стані неоголошеної війни. Частина її території незаконно анексована сусідньою державою, частина тимчасово окупована цією ж державою агресором, на частині ведуться бойові дії. Майже півтора мільйона громадян України вимушені були покинути свої домівки і виїхати на підконтрольну українській владі територію в пошуках захисту, а часто і просто порятунку.

Згідно із статтею 2 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

З метою соціальної підтримки внутрішньо переміщених сімей (осіб) у жовтні 2014 року Урядом прийнято постанову № 505 „Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”.

Читати далі

https://nus.org.ua/news/korysna-informatsiya-dlya-vpo-minreintegratsiyi-stvorylo-yurporadnyk/

Рекомендації учням щодо уникнення

 булінгу

Намагайся підтримувати стосунки з усіма учасниками колективу. Не розпускай плітки, а почувши плітку, не переказуй її іншим. Відстоюй свою думку, не дозволяй принижувати себе. Підтримуй традиції колективу. Бери участь у спільних колективних заходах. Якщо виникають проблеми у стосунках з однолітками або вчителями, звернися до дорослих яким и довіряєш (до класного керівника, психолога, соціального педагога).

Поради дітям

Ось кілька стратегій, які можуть допомогти тобі покращити ситуацію і своє самопочуття, зумовлене тим, що відбувається:

• Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо булер знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти булера, по дорозі додому, у транспорті,. Запропонуй те ж саме своєму другу.
• Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються булери. Це дає їм змогу відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто уходити. Іноді треба навчитися робити непроникний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати агресора на нові третирування).
• Дій хоробро, уходь та ігноруй агресора. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись та піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи булера, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.
• Усунь провокаційні фактори. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет - не бери його до школи.
• Розкажи дорослим про знущання. Учителі, психолог, соціальний педагог, класний керівник, директор школи, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру – звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.
• Поговори з кимось, кому ти довіряєш: із працівниками школи, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради та виправити ситуацію, також це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.